Вітаю Вас, Гість
Сьогодні: Вівторок, 25.04.2017, 00:53
Навчання дошкільників математики

В сучасній дидактиці науковці розглядають навчання елементів математики як логіко-математичний розвиток дошкільника. Державні вимоги щодо опанування дошкільниками математики представлені у Базовому компоненті дошкільної освіти, де акцент робиться не тільки на суто математичних, а й на логічних уміннях, формуванні здатності мислити чітко, системно, творчо, узагальнювати, робити висновки й усні обчислення.

К. Щербакова: «На жаль, в практиці роботи педагоги досі обмежуються формуванням у дітей елементів математичних знань та деяких математичних дій, не приділяючи належної уваги формуванню логічних структур мислення, зв'язку математичного розвитку з розвитком пізнавального інтересу, пізнавальної активності дошкільника. Саме тому нинішні першокласники не завжди спроможні виконувати логічні операції: одна з причин - недостатня спрямованість дошкільних закладів на логіко-математичний розвиток вихованців».

Сучасні діти не схожі на малят середини ХХ ст. - вони здатні досягти вищого рівня розвитку мислення, мовлення, вміння опрацьовувати складнішу інформацію. Тож вихователі мають знаходити нові шляхи використання цих потенцій, активізації інтелектуального розвитку дошкільників, індивідуалізації та диференціації освітнього процесу, особливо у логіко-математичному напрямку. Наслідком репродуктивного навчання, коли вихователь дає лише обсяг знань і не дбає про розвиток логічного мислення дошкільників, є недостатнє формування у них умінь виконувати логіко-математичні операції.

Таким чином, вже на початку навчального року вихователі мають ретельно аналізувати зміст програми з логіко-математичного розвитку дошкільників, виділити основні поняття, завдання і вміння дошкільників і на цій основі скласти перспективний план на майбутнє:

- провести розподіл занять з логіко-математичного розвитку, враховуючи гранично допустиме навчальне навантаження на дітей протягом дня (І молодша група - 2 заняття\тиждень із сенсорного розвитку; ІІ молодша група - 1 заняття\тиждень з логіко-математичного розвитку; середня група - 1 заняття\тиждень з логіко-математичного розвитку; старша група - 2 заняття\тиждень з логіко-математичного розвитку); рекомендується також вводити до розкладу занять щотижневі заняття злогіки;

- виготовити картотеку дидактичних ігор та вправ з інтелектуальним навантаженням з метою розвитку логічного мислення дітей, забезпечення переходу від дій з конкретними предметами чи їхніми зображеннями до оперування поняттями, схемами, моделями, символами, які пов'язані з математичними та логічними операціями;

- передбачити єдність у плануванні освітньої роботи на спеціальних заняттях з математики і поза ними, оскільки недостатньо одних математичних занять, аби виконати програму логіко-математичного розвитку дошкільників, закладену у Державних стандартах дошкільної освіти (легкі теми варто виносити у повсякденне життя дітей, складніші - на спеціальні заняття);

- удосконалити діагностичний інструментарій для виявлення рівня логіко-математичного розвитку дітей, щоб прогнозувати динаміку в логіко-математичному розвитку кожної дитини; проводити 2-3 рази на рік педагогічну діагностику рівня розвитку вихованців.

Отже, сьогодні математична підготовка дошкільників має складатися з двох основних напрямів: логічного та математичного. Основними формами організації навчальної роботи з математики є:

- ігри;

- спостереження;

- індивідуальна практична діяльність;

- дидактичні ігри та вправи логіко-математичного змісту;

- спеціальні заняття з математики та логіки (а також інтегровані та комплексні заняття);

- навчальні (освітні) ситуації з математики (тривалістю 3-5 хв за участю 2-3 дітей).

Усі ці форми роботи повинні мати цілеспрямований керований характер і проводитися з обмеженою кількістю дітей. В групах дітей раннього віку не передбачаються спеціальні заняття з цікавої математики, а із сенсорного розвитку - 2 заняття на тиждень, на яких вирішуються також і завдання логіко-математичного змісту.

Основні методичні підходи до навчання дошкільників математики:

1. Навчання математики має проходити через гру у цікавій і захоплюючій формі.

2. Мотивація математичної діяльності дітей має бути ігровою.

3. Максимум уваги «слабким» дітям. Необхідно уникати негативного оцінювання дитини і результатів її діяльності.

4. Вихователю слід навчитися складати індивідуальну програму розвитку дитини, активно здійснюючи індивідуально-диференційований підхід до математичної освіти дошкільників.

5. Працювати з індивідуальними навчальними картками на занятті. Залучати дітей до самоконтролю та взаємоконтролю при виконанні завдань на картках (див. ж-л «Зростаємо разом»).

6. Активно пропагувати роботу в парах та мікрогрупах.

7. Застосовувати принцип інтеграції математичних знань в різних видах діяльності дітей протягом дня.

8. На заняттях з математики використовувати фізкультхвилинки математичного змісту або рухливі ігри з логічним навантаженням математичного змісту. З метою забезпечення психічного здоров'я дітей, зняття психологічної напруги варто відводити місце психогімнастиці.

9. Постійно підтримувати зв'язок нового матеріалу з раніше вивченим дітьми. Ознайомлення з новим математичним поняттям краще будувати на навчальних іграх та традиційній методиці розвитку елементарних математичних уявлень у дошкільників.

10. Чергувати різні за видом та складністю завдання, казкові сюжети, хвилинки відпочинку.

11. Враховуючи наочно-дійовий (образний) характер мислення дошкільників, на заняттях з математики варто активно використовувати натуральну, зображувальну та графічну наочність (картки-графи, блок-схеми, таблиці, план-схеми, моделі, символічні зображення тощо), особливо у старшому дошкільному віці.

12. Діагностувати логіко-математичний розвиток дітей варто як на контрольно-діагностичних заняттях, так і в повсякденному житті у формі спостережень, індивідуальної роботи, співбесід з дітьми тощо.

13. Спонукати дошкільнят застосовувати засвоєні знання і вміння у нестандартних ситуаціях.

Увага! Заняття з математики в основному є комплексними, тобто на кожному занятті розглядаються поняття 2 і більше розділів програми логіко-математичного розвитку (величина + множина; множина + форма; множина + простір; число + вимірювання; число + час + вимірювання тощо). Бажано, щоб завдання, які опрацьовуються на занятті, були логічно пов'язані, тоді знання з одного розділу програми поглиблюватимуть знання та вміння з іншого.

Вихователь має приділяти велику увагу повторенню та закріпленню знань за допомогою різних розвивальних завдань, дидактичних ігор і вправ, а також шляхом застосування щойно набутих знань у повсякденному житті. З цією метою потрібно максимально ефективно використовувати комп'ютер (для створення навчально-ігрового традиційного і нетрадиційного оснащення освітнього процесу) та сучасні ігрові ІКТ-технології для дошкільників.

Додав: admin (22.02.2017) | Переглядів: 31