Вітаю Вас, Гість
Сьогодні: П'ятница, 09.12.2016, 05:52
Організація навчально-виховного процесу в початковій школі

До 1 класу вступають діти, яким станом на 1 вересня виповнилося 6-7 років і які за результатами психолого-педагогічного обстеження не мають протипоказань для систематичного шкільного навчання. З метою уникнення формалізованого підходу до діагностики готовності дитини до навчання у школі створюють тимчасові комісії у складі психолога, логопеда, педагога, які працюють на підставі затвердженого МОН України Положення. Комісія працює у період з початку квітня до початку серпня за певним графіком, що складається з урахуванням об’єктивних потреб. Діагностування готовності дитини до навчання у школі здійснюється на основі розробленої Інструкції щодо психолого-педагогічної діагностики готовності дитини до навчання у школі, затвердженої МОН України.

Зарахування дітей до 1 класу початкової ланки загальноосвітніх навчальних закладів державної та комунальної форм власності, що містять у своїй структурі школу І ступеня, а також тих, що організовують навчання за певними проектами, здійснюється на безконкурсній основі. Можливість успішно навчатися в обраному навчальному закладі за відповідною програмою забезпечується не відбором дітей, а створенням необхідних умов (науково-методичних, кадрових, матеріальних) для всіх бажаючих.

Ураховуючи широкий діапазон вікових особливостей молодших школярів, у початковій школі розрізняють два мікроперіоди: діти 6-7-річного віку і 8-10-річного. Організація шкільного освітнього середовища і навчального процесу (режим дня, розклад занять, навчальне навантаження, оцінювання навчальних досягнень), вибір організаційних форм навчання і типів уроків (інтегрований, бінарний, урок-подорож, урок-спектакль тощо) здійснюється з урахуванням цих мікроперіодів.

Для вирішення проблеми вирівнювання стартових позицій першокласників доцільно формувати окремо класи учнів 6-річного віку і 7- річного (за наявності достатньої кількості дітей).

З метою адаптації першокласників до навчання в школі виокремлюється період «Входження в шкільне життя», який триває перші 3-4 тижні перебування дітей у школі.

Школа автономна у виборі форм організації навчально-виховного процесу, способів навчальної взаємодії, методів, прийомів і засобів реалізації змісту освіти, керуючись їх педагогічною доцільністю та іншими чинниками, що зумовлюють результативність навчання і виховання школярів. Ресурсом підвищення ефективності навчального процесу є використання інноваційних освітніх технологій і сучасного програмного забезпечення, обов’язковою умовою застосування яких є дотримання державних санітарно-гігієнічних норм і відповідність програмам з навчальних предметів.

Тривалість навчального року у початковій школі становить 34 робочі тижні (без урахування канікулярних і святкових днів). Школа автономна у виборі тривалості робочого тижня (кількості робочих і вихідних днів: 5 і 2 дні або 6 і 1 день відповідно).

Тижневе навантаження у 1 класі впродовж періоду «Входження у шкільне життя» становить 15 годин (по 3 уроки і 1 виховній годині на день в умовах 5-тиденного навчання), у наступні тижні – не перевищує 20 годин (по 4 уроки на день). У 2 класі тижневе навантаження не перевищує 22 години, у наступних класах початкової школи – 23 години.

Тривалість уроку у 1-2 класах становить 40 хвилин (у період входження в шкільне життя – 35 хвилин), у 3-4 класах – 45 хвилин. Урізноманітнення видів діяльності учнів на уроках завдяки наскрізній інтеграції усіх навчальних предметів з курсом мистецтва і годиною фізичної культури дозволяє збільшити тривалість уроку не перевантажуючи школярів.

Наповнюваність класів у початковій школі не перевищує 25 учнів, в інклюзивних класах – не більше 15 учнів. Для вивчення мов (української, іноземної, національних меншин/спільнот), інформатики класи поділяють на підгрупи, якщо кількість учнів перевищує 20 осіб.

Школа – це освітній простір дитини, де вона не готується до життя, а повноцінно живе. Тому вся діяльність навчального закладу спрямовується на сприяння становленню особистості як творця і проектувальника власного життя, гармонізації і гуманізації відносин між учнями і педагогами, школою і родиною. З цією метою, а також для запобігання надмірного навчального навантаження учнів пріоритетною стає робота початкової школи в режимі повного дня. У другу половину дня у школі можуть проводитись уроки фізкультури, технології, організовуватись групи продовженого дня (ГПД), наповнюваність яких не перевищує 25 осіб і гуртки за інтересами – до 15 осіб.

Навчальні предмети українська мова, математика, світознавство у початковій школі викладає учитель-класовод. Інші навчальні предмети (фізична культура, технології, курси за вибором) за письмової згоди вчителя-класовода можуть викладати вчителі-предметники. Мову національних меншин/спільнот та іноземну мову вчителі-класоводи викладають за умови наявності відповідної педагогічної освіти.

Зважаючи на вікові особливості молодших школярів першого вікового мікроперіоду (6-7 років), з метою підвищення ефективності організації навчально-виховного процесу для кожного класу, де кількість дітей більша за 20, а в інклюзивних класах – більша за 10, передбачено ставку вихователя (помічника/асистента вчителя). У разі, якщо кількість учнів у класах менша за 20, відводиться ставка одного вихователя на два класи.

Вчителю додатково оплачується 5 виховних годин на тиждень, класне керівництво (ведення документації, робота з батьками тощо), завідування кабінетом, перевірка зошитів в залежності від кількості учнів. Навантаження (на посадовий оклад) педагога-вихователя (помічника/асистента вчителя), керівника гуртка встановлюється на рівні 20 годин на тиждень.

 

Дидактичне, методичне і матеріально-технічне забезпечення шкіл

Створення освітнього середовища здійснюється відповідно до оновлених Положення про кабінет для початкової школи із переліком засобів навчання, обладнання для кожного навчального предмета по класах та Державних санітарних правил і норм облаштування, утримання ЗНЗ та організації навчально-виховного процесу.

Запроваджується нове покоління підручників для початкової школи, які органічно поєднують функції підручника і робочого зошита, що розширює можливості як для активізації діяльності учнів під час роботи з ними, так і для диференційованого навчання і децентрації навчальної взаємодії.

Вчителю забезпечується право обирати підручники з огляду на власні педагогічні пріоритети та з урахуванням індивідуальних особливостей школярів.

 

Оцінювання результатів навчання в початковій школі

Поточний, тематичний і підсумковий контроль за рівнем навчальних досягнень учнів здійснює вчитель на підставі загальних критеріїв і норм оцінювання результатів навчальної діяльності школярів з таких навчальних предметів: українська мова, іноземна мова, мова національної меншини/спільноти, математика, світознавство.

Оцінювання навчальних досягнень школярів здійснюється на основі оцінки вчителя, самооцінки та взаємооцінки і зорієнтоване на формування рефлексивної позиції молодшого школяра, його мотивації на досягнення успіху в особистісному зростанні. З метою формування досвіду самооцінювальної діяльності й мотивації учнів на успіх може використовуватись портфоліо учнівських досягнень.

Основними об’єктами оцінювання є складники предметних компетентностей. Під час оцінювання результатів навчальної діяльності учнів також береться до уваги їхнє ставлення до виконуваної роботи та просування за індивідуальною освітньою траєкторією.

Перевірку навчальних досягнень молодших школярів здійснюють з урахуванням принципів психологічної комфортності і здоров’язбережувального характеру навчально-виховного процесу. Оцінювання у початковій школі має сприяти формуванню у молодших школярів умінь само і взаємооцінювання.

У 1-3-х класах початкової школи оцінювання навчальної діяльності учнів здійснюється вербально у формі словесної характеристики результату й процесу навчальної діяльності учня, яка орієнтує його на визначення нових завдань щодо подальшого засвоєння програмового матеріалу. Словесну характеристику не можна замінювати тільки окремими словами на зразок «Чудово», «Молодець», «Мені сумно» і под. Водночас, з метою підвищення мотивації навчання учнів можна використовувати умовні символи, фішки тощо. Проте вони не повинні замінювати власне оцінку. У 1-3-х класах результати контролю й оцінювання фіксують в предметних таблицях досягнень, у яких показники оцінки відповідають програмовим вимогам щодо сформованості певних складників предметних та ключових компетентностей. У 4 класі такі таблиці доповнюються графою з оцінкою.

У 4 класі запроваджується оцінка результатів навчальної діяльності учнів, яка аргументується вчителем, усвідомлено сприймається учнем і фіксується у класному журналі. Оцінка виражається словами-символами: «відмінно» (В), «добре» (Д), «задовільно» (З), «потребує покращення» (П), які відповідають рівням навчальних досягнень учнів: «відмінно» – високий рівень, «добре» – достатній рівень, «задовільно» – середній рівень, «потребує покращення» – початковий рівень. Оцінювання ґрунтується на позитивному принципі та індивідуальному підході і передбачає врахування досягнень учня, а не ступеня його невдач.

Навчальні досягнення випускників початкової ланки загальноосвітньої школи підтверджуються результатами інтегрованої підсумкової контрольної роботи з навчальних предметів – українська мова (мова і читання), математика, світознавство.

З метою неперервного відстеження стану початкової освіти, корекції та прогнозу її розвитку запроваджується системний моніторинг навчальних досягнень учнів на внутрішньошкільному, національному та міжнародному рівнях. На шкільному рівні визначається динаміка розвитку якісних показників навчальних досягнень дитини відносно неї самої. На національному рівні відстежується динаміка якості результатів роботи школи на основі порівняння результатів навчальних досягнень учнів різних загальноосвітніх навчальних закладів. Метою моніторингу міжнародного рівня є визначення стратегічних напрямів модернізації початкової освіти в Україні.

Додав: admin (01.02.2016) | Переглядів: 231