Вітаю Вас, Гість
Сьогодні: Неділя, 04.12.2016, 03:51
Концепція початкової освіти

Місія і головна мета початкової освіти

Початкова освіта – перший рівень загальної середньої освіти, який, зберігаючи наступність із дошкільним періодом, забезпечує подальше становлення і розвиток особистості дитини, закладає базу для її навчання в основній школі.

Основна мета початкової освіти – виховання особистості дитини, її гармонійний розвиток, збагачення досвіду життєдіяльності на основі загальнолюдських та національних цінностей, формування ключових і предметних компетентностей молодших школярів як бази для успішного навчання в основній школі.

Завдання початкової освіти полягає у:

психолого-педагогічній адаптації дитини до шкільного навчання;

подальшому становленні особистості дитини, її духовного, психічного, фізичного, соціального розвитку, розвитку пізнавальних здібностей, інтересу до навчання;

формуванні ключових і предметних компетентностей;

формуванні культури спілкування та співпраці у різних видах діяльності і формах навчальної взаємодії, здатності до самовираження, соціально-правової, екологічно доцільної і здоров’язбережувальної та безпечної поведінки у різних життєвих ситуаціях;

формуванні цілісної наукової картини світу, емоційно-ціннісного ставлення дитини до самої себе, інших людей, суспільства і природи;

естетичному, морально-етичному, патріотичному, громадянському, трудовому, екологічному вихованні дитини.

Основними результатами початкової освіти є психологічна, фізична, інтелектуальна і соціальна готовність учнів до систематичного навчання на наступному рівні освіти:

достатньо розвинені мислення, уява, пам’ять, увага, сенсорні уміння, рефлексія;

відповідний віку молодших школярів фізичний розвиток;

сформовані складники ключових компетентностей (уміння вчитися, інформаційно-комунікативної, загальнокультурної, здоров’язбережувальної, громадянської, соціальної) і предметних компетентностей, що охоплюють знання, уміння, навички, способи діяльності, досвід та здатність застосовувати їх у навчальних і життєвих ситуаціях, а також особистісно ціннісне ставлення до життя і здоров’я, соціуму, природи, праці, навчання і мистецтва, здатність до творчого самовираження;

морально-етична, естетична, патріотична і громадянська вихованість особистості, що виявляється у культурі міжособистісної взаємодії, соціально-правовій, екологічно доцільній та здоров’язбережувальній поведінці, сформованості емоційно-чуттєвої сфери, здатності самостійно діяти у типових для дітей молодшого шкільного віку життєвих ситуаціях.

Зміст початкової освіти

Зміст початкової освіти конструюється як цілісна система, що ґрунтується на особистісно орієнтованому, діяльнісному і компетентнісному підходах. Він вирізняється міжпредметною інтеграцією і практичною спрямованістю, що дає змогу краще враховувати характерну особливість молодших школярів – цілісність сприймання і пізнання навколишньої дійсності, і запобігти перевантаженню. Для забезпечення практичної спрямованості урізноманітнюються організаційні форми навчання (інтегровані заняття, практична робота, міні-дослідження, екскурсії, навчальні проекти, у тому числі екологічні і соціокультурні акції тощо). Інтеграція забезпечується через запровадження інтегрованих курсів:

світознавство, що охоплює зміст раніше існуючих навчальних предметів природознавство, основи здоров’я і «Я у світі»;

українська мова, що презентує зміст навчальних предметів українська мова і літературне читання.

Цілісному засвоєнню змісту початкової освіти сприятиме наскрізна інтеграція курсу мистецтва з усіма іншими навчальними предметами.

Зміст навчання складається з інваріантного і варіативного складників. Інваріантний складник реалізується через визначені державними нормативними документами обов’язкові предмети базового плану навчально-виховного процесу – мови (українська, іноземна, національних меншин/спільнот), математика, світознавство, фізична культура, технології, інформатика.

Інваріантний складник забезпечує єдність освітнього простору. Засвоєння змісту навчальних предметів інваріантного складника відбувається за єдиними програмами, в яких для таких предметів, як мова (українська,

іноземна, національних меншин/спільнот), математика, світознавство, окреслено базовий і поглиблений рівні. Специфіка певного загальноосвітнього навчального закладу і варіативність різноманітних проектів та експериментів, які запроваджують у початковій школі, виявлятиметься не у нарощуванні обсягів змісту (що спостерігається під час підготовки альтернативних програм), а в особливостях його структурування і використанні інноваційних організаційних форм, технологій, методів навчання. Поглиблене вивчення окремих предметів здійснюється за рахунок годин, передбачених для реалізації варіативного складника, а не зменшення годин на вивчення інших начальних предметів базового плану навчально-виховного процесу.

Варіативний складник спрямований на забезпечення диференціації, індивідуалізації, задоволення освітніх потреб груп і окремих учнів з урахуванням умов роботи конкретної школи. На реалізацію варіативного складника у початковій школі відводять 1 годину на тиждень в 1 класі і по 2 години – в 2-4 класах. Варіативний складник може спрямовуватись на індивідуальну роботу з окремими учнями, проведення групових консультацій, додаткових занять з певних предметів. Можуть створюватися групи педагогічної корекції, які працюють в адекватному для розвитку дитини режимі на основі індивідуалізації навчання. У межах цього часового діапазону можуть вводитись курси за вибором або поглиблено вивчатись один з таких предметів інваріантного складника базового плану навчально-виховного процесу, як мова (українська, іноземна, національних меншин/спільнот), математика, світознавство.

У освітніх програмах зміст навчальних предметів структурується за окремими блоками (модулями). Кожен загальноосвітній навчальний заклад має можливість комбінувати модулі з урахуванням своєї специфіки.

З метою підвищення ефективності виховної роботи в школі вводиться інваріантний складник виховного процесу, до якого розробляють типову програму. Виховні заходи можуть проводити як учителі-класоводи, так і вчителі-предметники за планом виховної роботи на навчальний рік і планом-сценарієм виховного заходу. Вчитель визначає тематику і форми роботи (бесіди, зустрічі, екскурсії, свята, акції тощо), які охоплюють естетичне, трудове, фізичне, морально-етичне, національне, патріотичне виховання тощо. Кількість виховних годин не враховується у загальній кількості годин гранично допустимого навчального навантаження школяра.

Розподіл тижневого навантаження за освітніми галузями і предметами презентовано в проекті базового плану навчально-виховного процесу.

Проект базового плану
Додав: admin (01.02.2016) | Переглядів: 128